Нобелівську премію цього року

вручили за лазерну фізику

 Нобелівський комітет вирішив розділити премію з фізики між Артуром Ашкіним та Жераром Муру з Донною Стрікленд за «новаторські винаходи в галузі лазерної фізики».

 Нагорода присуджена їм з формулюванням "за інструменти, зроблені зі світла".

Ашкін був відзначений половиною премії "за оптичний пінцет та його застосування у біологічних системах". Муру і Стрікланд розділили другу половину "за свій метод генерації ультракоротких оптичних імпульсів". Обидва відкриття знайшли своє застосування в медицині, зокрема, в мікрохірургії ока. Сума премії в цьогоріч дорівнює 9 мільйонів шведських крон, що приблизно еквівалентно 1,1 мільйона американських доларів.

Ашкіну дали нагороду за розробку "оптичних пінцетів та їх застосування в біологічних системах".

Оптичні пінцети захоплюють частинки, атоми та молекули своїми "лазерними пучками пальців". Вони можуть обстежувати та маніпулювати вірусами, бактеріями та іншими живими клітинами так, щоб їх не пошкодити. Створені нові можливості обстеження та контролю механізму життя.                                                                

Новий інструмент дозволив Ашкіну реалізувати давню мрію наукової фантастики – використовувати тиск світла, щоб рухати фізичні об’єкти.

  Між іншим, Ашкін має українське коріння. Виявляється, він народився у родині емігрантів з України. Його батько, уродженець Одеси Ісидор Ешкін, емігрував разом з братом з Києва до США в 1909 році, а мати Анна походить з Галичини. Через 10 років після еміграції Ісидор відкрив зуболікарську лабораторію, а Артур та його брат Джуліус стали науковцям: Артур - у сфері оптичної фізики, Джуліус - у сфері елементарних частинок.                                                                                                             

Муру та Стрікленд отримали премію "за свій метод отримання високоефективних, ультра коротких оптичних імпульсів".   

Використовуючи геніальний підхід, вони досягли успіху у створенні ультракоротких високоінтенсивних лазерних імпульсів без руйнування підсилювального матеріалу.                                                                            

Спочатку вони розтягнути лазерні імпульси в часі, зменшивши їхню пікова потужність, потім посилили їх, і нарешті їх стиснули.

Якщо пульс стиснутий у часі і стає коротшим, тоді більше світла "упаковується" разом у той же крихітний простір – інтенсивність пульсу різко зростає.

Новітня техніка Мура і Стрікленд називається CPA (chirped pulse amplification), невдовзі стала стандартом для подальших високоінтенсивних лазерів.

Її використовують і в мільйонах корекційних операцій очей, що проводять щороку, використовуючи найгостріші лазерні промені. Нечисленні області застосування ще не вивчені.

Доречи, 59-річна Донна Стрікленд стала третьою жінкою в історії, що здобула Нобелівську премію з фізики. Раніше її видавали Марії Кюрі за дослідження радіоактивності, а також Марії Ґепперт-Маєр за вивчення оболонкової структури атомних ядер.

Результати ІІ Всеукраїнської онлайн-олімпіади "На урок" з фізики

Протягом жовтня 2018 року учні ДНЗ "БЦПТО" мали можливість прийняти у ІІ Всеукраїнській інтернет-олімпіаді "На урок" з фізики. Усі учасники виконували нелегкі завдання, що вимагали глибоких знань з предмета.
Інтернет-олімпіада мала на меті повторення та закріплення знань, здобутих під час попереднього навчального року з фізики.
Завдання розроблені відповідно до програми.
Олімпіада «На Урок» має суттєву відмінність від типових конкурсних заходів. Усі учні, перебуваючи в рівних умовах, можуть проявити себе та отримати нагороду за роботу.

16 листопада

День працівників радіо, телебачення та зв’язку України

16 листопада кожен українець, що включив з ранку телевізор, що заглянув в поштову скриньку, послухав новини по радіо в машині або маршрутці, нервово озирається, прагнучи розрізнити в поліфонічному багатоголоссі дзвінок свого мобільника, підняв телефонну трубку і нарешті дістався до жаданого Інтернету - символічно відзначає День працівників щодня забезпечують йому можливість спілкування в повсякденному житті і простір для комунікацій в бізнесі.           

Завдяки роботі 250 тисяч працівників галузі зв'язку та інформатизації України скорочуються відстані між містами і людьми, розповсюджується не тільки інформація, але і духовно-етичні цінності. 

Працівники галузі вважають символічним святкування свого професійного свята восени. У цей період часу підводяться підсумки і будуються плани на майбутній рік. 

Галузь зв'язку та сфера інформатизації України налічує більше тисячі операторів зв'язку, 500 провайдерів Інтернет, 15 тис. відділень поштового зв'язку, 10 профільних вищих навчальних закладів, які щорічно готують близько 30 тисяч фахівців у сфері телекомунікацій; понад 10 науково - досвідчених і проектних інститутів. 

Сьогодні в Україні близько 12 мільйонів абонентів фіксованого телефонного зв'язку, більше 40 мільйонів (86% населення країни) абонентів мобільного зв'язку, державне телебачення може дивитися 94,5% населення, послугами Інтернет, з різною періодичністю, користується близько 8,5 мільйонів жителів України, кількість веб-сайтів досягла 32 тисяч. 

Девіз працівників зв'язку і сфери інформатизації: «Ми працюємо, щоб Україна стала розвиненою інформаційною державою».

Вадим Євгенович Лашкарьов - першовідкривач p-n переходу в напівпровідниках

до 115-річниці від дня народження

Понад 400 років (!) - до початку ХХ сторіччя - творці обчислювальних засобів використовували десяткову систему числення. Для відтворення цифр застосовувалося колесо з десятьма зубцями, а чисел - набір таких коліс. Саме так у XVII ст. були створені найпростіші прилади для додавання, віднімання і множення чисел (машини Паскаля і Лейбніца), де використовувалося від 8 до 13 коліс.
У XVIII ст. англійський учений Чарльз Беббідж спроектував і спробував створити "аналітичну машину" - першу цифрову обчислювальну машину з програмним керуванням, що мала п'ять пристроїв - арифметичний, пам'яті, керування, вводу та виводу (як у перших електронних обчислювальних машинах - ЕОМ). Арифметичний пристрій і пам'ять були спроектовані на основі зубчастих коліс загальною кількістю понад 50 тис.!

У середині XX ст. з переходом від десяткової до двійкової системи числення з цією метою почали використовувати електромагнітні реле та електронні лампи (майже одночасно). Згодом великого поширення набули пам'ять і логічні елементи, в яких використовувалися феритні осердя. Поступово ці та багато інших досить громіздких і ненадійних носіїв інформації були витіснені елементами на базі транзисторів, які, вдосконалюючись, перетворилися на інтегральні схеми, що містили спочатку тисячі, а згодом - мільйони компонентів.

За 50 років застосування транзисторів у них не з'явилося серйозних конкурентів. Постає запитання - хто ж був першовідкривачем фізичних ефектів, на використанні яких грунтується дія транзистора? Це ще одна "біла пляма" у розвитку інформаційних технологій в Україні. Вона пов'язана з діяльністю видатного українського фізика Вадима Євгеновича Лашкарьова (7 жовтня 1903, Київ — 1 грудня 1974, Київ). Він по праву мав би одержати Нобелівську премію з фізики за відкриття транзисторного ефекту, якої в 1956 р. були удостоєні американські вчені Джон Бардин, Вільям Шоклі, Уолтер Браттейн.
Ще в 1941 р. В.Є. Лашкарьов надрукував статтю "Дослідження запірних шарів методом термозонда" (Известия АН СССР. Сер.физ. -1941. -Т. 5) і у співавторстві з К.М. Косоноговою - статтю "Вплив домішок на вентильний фотоефект у закису міді" (там само). Він встановив, що сторони "запірного шару", розташовані паралельно границі поділу мідь - закис міді, мали протилежні знаки носіїв струму. Це явище одержало назву p-n переходу (p - від posіtіve, n - від negatіve). В.Є. Лашкарьов розкрив також механізм інжекції - найважливішого явища, на основі якого діють напівпровідникові діоди і транзистори.
Перше повідомлення в американській пресі про появу напівпровідникового підсилювача-транзистора з'явилося в липні 1948 року, через 7 років після статті В.Є. Лашкарьова. Його винахідники - американські вчені Бардин і Браттейн - пішли шляхом створення так званого точкового транзистора на основі кристала германію n-типу. Перший обнадійливий результат вони одержали наприкінці 1947 р. Проте прилад працював нестабільно, його характеристики були непередбачуваними, і тому практичного застосування точковий транзистор не отримав.
1951 року у США з'явився надійніший площинний транзистор n-p-n типу. Його створив Шоклі. Транзистор складався з трьох шарів германію n, p і n типу загальною товщиною 1 см і був зовсім не схожий на майбутні мініатюрні, а згодом - і невидимі компоненти інтегральних схем.
Уже через кілька років значення винаходу американських учених стало очевидним, і вони були удостоєні Нобелівської премії. Можливо, початок "холодної війни" або існуюча тоді "залізна завіса" перешкодили В.Є. Лашкарьову стати нобелівським лауреатом. Його інтерес до напівпровідників не був випадковим. Починаючи з 1939 р. і до кінця життя вчений послідовно і плідно досліджував їхні фізичні властивості. На додаток до двох перших робіт у 1950 р. він і В.І. Ляшенко надрукували статтю "Електронні стани на поверхні напівпровідника" (Юбил. сборн. к 70-летию акад. А.Ф. Иоффе), в якій описали результати досліджень поверхневих явищ у напівпровідниках, що згодом стали основою роботи інтегральних схем на польових транзисторах.
Під керівництвом В.Є. Лашкарьова на початку 50-х років ХХ ст. в Інституті фізики АН УРСР було організоване виробництво точкових транзисторів.


Купрокс-дiод на p-n переходi, мiдь (Cu) - окис мiдi (Cu2O). Розроблеий пiд керiвництвом Вадима Євгеновича Лашкарьова та випускався на вiйськовому заводi в Уфi пiд час Великої Вiтчизняної вiйни 1941-1945 рр. Використовувався в вiйськових польових радiостанцiях.

Сформована вченим наукова школа у галузі фізики напівпровідників стає однією з провідних в СРСР. Визнанням значущості її наукових результатів було створення в 1960 р. Інституту напівпровідників АН УРСР, який очолив В.Є. Лашкарьов.Вчений народився і отримав вищу освіту в Києві, згодом працював у Ленінграді. На жаль, перші роки його творчої діяльності припали на період репресій. Він був заарештований і висланий до Архангельська, де до 1939 р. завідував кафедрою фізики в медінституті. Наступні, найплідніші 35 років життя Вадима Євгеновича пов'язані з Києвом. Він залишив після себе цілу плеяду учнів, які згодом стали визначними вченими, що успішно продовжують розпочаті В.Є. Лашкарьовим дослідження.В.Є. Лашкарьов є піонером інформаційних технологій в Україні і в колишньому СРСР у галузі транзисторної елементної бази засобів обчислювальної техніки. Цілком справедливо вважати його і одним з перших у світі фундаторів транзисторної мікроелектроніки. У 2002 р. ім'я В.Є. Лашкарьова присвоєно заснованому ним Інституту напівпровідників НАН України.

Запрошує  

на інтернет-олімпіаду  з відповідної предметної дисципліни. Ознайомитися на сайті... https://naurok.com.ua/olimpiada

Усе моє, все зветься Україна  💙💛

Буває, часом сліпну від краси. 

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,– 

оці степи, це небо, ці ліси, 

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе як є – дорога, явори,

усе моє, все зветься – Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори.

#ЛінаКостенко

Художник Олег Шупляк

27 липня 2018 року можна побачити найдовше місячне затемнення 21 століття

Детальніше (Відео)...

Юрій Кондратюк - українець, розрахунки якого допомогли американцям висадитись на Місяць

Сьогодні світ відзначає день народження відомого українського автора "траси Кондратюка", якою космічні кораблі "Аполло" подорожували до Місяця.

21 червня 1897 року в Полтаві народився один із перших-вчених винахідників, який працював у галузі ракетної техніки та створив теорію космічних польотів. Справжнє ім'я Кондратюка – Олександр Шаргей. Змінити його був змушений через загрозу влади Радянського Союзу. Втім це не завадило йому стати одним із найвідоміших винахідників у світі. Відео

Світ огляд. Квантова механіка і фізика. Авторська програма Івана Яковини. Гість Святослав Вакарчук. Ефір від 06.06.2018

Гість — соліст групи Океан Ельзи Святослав Вакарчук.

Авторская программа Ивана Яковины Світ огляд выходит в эфире радио НВ каждую среду в 20:00 - 21:00  (Відео)

7 травня - День радіо

Статистика показує що, наприклад, в США 73% людей в авто слухають радіо, на кухні слухачів не менше - 46%, у 23% населення країни радіо встановлено у ванній кімнаті.

Перші досліди в галузі радіозв’язку провів американець Малон Лумис в 1868 році. Зв’язок встановлювалася за допомогою двох електропроводів, піднятих над землею на повітряних зміях. Перший провід служив антеною радіопередавача, а другий - антеною радіоприймача. Лумісу в присутності членів Конгресу США вдалося передати сигнал на відстань 18 миль.

З 1945 року День радіо відзначається щорічно 7 травня і вважається святом працівників всіх галузей зв’язку, радіоаматорів і радіожурналістів.

У цей день 1895 російський фізик Олександр Степанович Попов здійснив перший сеанс радіозв’язку і продемонстрував світові перший радіоприймач.

Вперше ця дата була урочисто відзначена в СРСР у травні 1925 року. Це був тридцятирічний ювілей радіо. Попередні круглі дати пройшли непоміченими. Це можна пояснити складністю політичної обстановки тих років. Двадцятиріччя радіо збіглося з розпалом першої світової війни, під час двадцятип’ятиріччя в країні йшла громадянська війна.

Півстолітній ювілей радіо співпав за часом з переможним завершенням війни з фашистською Німеччиною. 2 травня 1945 вийшла Постанова Ради Народних Комісарів СРСР про святкування п’ятдесятиріччя від дня винаходу радіо А.С. Поповим. З огляду на роль радіо в культурному та політичному житті суспільства і в обороні країни, уряд вирішив встановити 7 травня щорічний „День радіо”.

На цей момент радіозв’язок пройшла величезний шлях в своєму розвитку, і сьогодні технології зв’язку є невід’ємною частиною нашого повсякденного життя.

Самий комічний жарт на радіо був зафіксований 1 квітня 1976 року в Англії. На радіо астроном ведучий на ім’я Патрік Мур передав повідомлення мовляв, сьогодні вранці о 9:47 Плутон буде знаходитися позаду Венери, в результаті чого на всій нашій планеті має знизитися тяжіння. Так само він рекомендував всім стрибати, щоб відчути всю красу космонавтів. Яке здивування було у працівників радіо, коли їм почали дзвонити і говорити, що вони відчули невагомість, а одна жінка стверджувала про польоти над диваном в її кімнаті.

День Сонця

Температура на нашій планеті коливається приблизно від -50° до + 50°. Земля віддалена від Сонця рівно настільки, на скільки необхідно, що б Сонце належним чином обігрівало нас. Ні більше, ні менше! Якби відстань від землі до Сонця скоротилося на 5%, то Земля стала б непридатна для життя. А якби ця відстань збільшилася всього на 1%, то наша планета б захолонула.

Сонце - найближча до Землі зірка, всі інші перебувають від нас незмірно далі. Наприклад, найближча до нас зірка Проксіма із системи a Центавра в 2500 разів далі Сонця.

Для Землі Сонце - могутнє джерело космічної енергії. Воно дає світло й тепло, необхідні для рослинного і тваринного світу, і формує найважливіші властивості атмосфери Землі.

В цілому Сонце визначає екологію планети. Без нього не було б і повітря, необхідного для життя: воно перетворився б на рідкий азотний океан навколо завмерлих вод і обледенілої суші. Для нас, землян, найважливіша властивість Сонця в тому, що біля нього виникла наша планета і на ній з’явилося життя. Завдяки сонячному світлу, що падає на сітківку наших очей, в організмі утворюється натуральний антидепресант - мелатонін, який забезпечує нам повноцінний сон. Не секрет, що сонячне світло виробляє ще й гормон щастя, тому не полінуйтеся погуляти в сонячний день.

Сонце, вітер, морські хвилі і біомаса є енергетичною сировиною, яка постійно оточує нас і яку легко використовувати. Її не треба видобувати з землі. Вона не призводить до утворення радіоактивних відходів, а токсичних не дає зовсім. Це відновлювальна енергія.

Щоб привернути увагу до можливостей використання поновлюваних джерел енергії європейське відділення Міжнародного товариства сонячної енергії (МОСЕ) (ISES-Europe), починаючи з 1994 р., на добровільній основі організовує щорічний День Сонця.

Ентузіасти і професіонали, громадські організації та фірми по всій Європі організовують різного роду заходи, пов’язані з демонстрацією можливостей сонячної енергетики.

Цікаво те, що Бог створив Сонце і Місяць з однаковими кутовими розмірами і зробив їх найбільшими небесними об’єктами (з точки зору їх видимості з Землі). Сонце знаходиться від Землі на відстані, яке в 400 разів перевищує відстань від Землі до Місяця. Вражає те, що сонячна куля за розмірами в 400 разів більше Місяця. Але візуально Сонце і Місяць мають однакові розміри і займають однаковий простір в небі, діаметр же Сонця в сотні разів перевищує діаметр Землі і якби воно було порожнім всередині, то могло б вмістити в себе більше 1 мільйона Земель.

Чорнобиль - наш вічний спомин та вічний біль 

О, земле втрачена, явися
бодай у зболеному сні,
і лазурово простелися,
і душу порятуй мені.
В. Стус

26 квітня 1986 року о 1-23-44 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році.

Лише наступного дня, після того як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні мала місце аварія, уряд СРСР повідомив про Чорнобильську трагедію. Від вибуху і при гасінні пожежі, що тривала близько 10 днів, загинув 31 чоловік і більше 200 було госпіталізовано. За неофіційною статистикою в Україні померло не менше 15 тисяч людей, які були уражені в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.

Збудована в 1976 році, Чорнобильська АЕС, розташована за 100 кілометрів на північ від Києва; вона мала чотири реактора, кожний з яких був здатен виробляти до тисячі мегават електроенергії.

Увечері 25 квітня 1986 року група інженерів почала проводити на 4-у реакторі абсолютно непідготовлений технічний експеримент, під час якого потужність реактора була знижена на 7% від норми, а контрольні пристрої були відключені. Робота реактора стала нестабільною і неконтрольваною, а спроба відновити стандартний режим його роботи - запізнілою, і 26 квітня 1986 року на 4-у реакторі пролунали два вибухи. Вони були не ядерними, а хімічними, як наслідок перегріву реактора і накопичення великої кількості газів, що з'явились під час неконтрольованої реакції. Потужність вибухів була настільки великою, що було зруйновано стальну і свинцеву обшивку реактора, і в повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних матеріалів.

Лише через три тижні при допомозі 4 тисяч тон піску, бору, свинця і глини вдалось ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, і запобігти подальшому забрудненню грунту. З території в радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей. Із-за традиційної в СРСР секретності від громадян приховувалась інформація про дійсні масштаби катастофи і в найбільш постраждалих областях України, Білорусії та Росії в перші дні після аварії не здійснювались жодні заходи по захисту населення від радіації.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним "саркофагом", збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

Пам'ятаємо: 5 найвражаючих фактів про аварію на Чорнобильській АЕС /відео/