понеділок, 9 грудня 2019 р.


Нобелівську премію з фізики присудили за революцію в астрономії

"ДИВНІ НОВІ СВІТИ": НОБЕЛІВСЬКУ ПРЕМІЮ З ФІЗИКИ ВРУЧИЛИ ЗА ВІДКРИТТЯ ЕКЗОПЛАНЕТИ ТА В КОСМОЛОГІЇ.
 Лауреатами "фізичного Нобеля" в 2019 році стали канадський вчений Джеймс Піблс, а також його швейцарські колеги Мішель Майор і Дідьє Келоз.

        Половина премії дісталася Джеймсу Піблзу "за теоретичні відкриття в фізичній космології", інша половина - Мішелю Майору і Дідьє Кело "за відкриття екзопланети, що обертається навколо зірки сонячного типу", після чого були відкриті понад чотири тисячі екзопланет, зазначив Нобелівський комітет.     

 "Нобелівську премію з фізики цього року вручать за нове розуміння структури та історії Всесвіту і перше відкриття планети, що обертається навколо зірки сонячного типу за межами нашої сонячної системи. Дані відкриття назавжди змінили наші уявлення про світ", - зазначили в Нобелівському комітеті.

Як зазначається, канадець Джеймс Піблс два десятиліття розробляв теоретичну базу, яка стала "основою сучасного розуміння історії Всесвіту – від Великого вибуху і до наших днів".

А ось Мішель Майор і Дідьє Келоз розділили з ним премію за початок "революції в астрономії" майже 25 років тому. У 1995 році вони відкрили першу екзопланету за межами Сонячної система – Гельветіос, або 51 Pegasi.

"Відтоді були відкриті понад 4000 екзопланет. І нові дивні світи з неймовірним багатством розмірів, форм і орбіт ще належить відкрити", – резюмують у Нобелівському комітеті.

 Відкриті на сьогодні екзопланети вражають різноманітністю форм, розмірів і орбіт. Вони кинули виклик нашим упередженим уявленням про планетні системи та змусили дослідників переглянути свої теорії про фізичні процеси, відповідальні за народження планет. А запуск безлічі проектів з пошуку екзопланет може нарешті дати відповідь на питання, чи існує у всесвіті інше життя.
Нобелівські лауреати цього року змінили наші уявлення про космос. У той час як теоретичні відкриття Джеймса Піблса сприяли більш глибокому розумінню того, як розвивалася всесвіт після Великого вибуху, Мішель Майор і Дідьє Кело досліджували навколишній космос у пошуках невідомих планет. Їхні відкриття перевернули сучасну астрофізику і дали серйозний поштовх для її розвитку на багато років вперед.








неділя, 24 листопада 2019 р.

 Карл Бенц - творець автомобіля

до 175 річниці з Дня народження
Вітаємо всіх любителів автомобілів та швидкості! Адже саме 25 листопада 175 років тому народилася людина, яка побудувала перший у світі автомобіль – Карл Фрідріх Бенц, німецький інженер, винахідник.
Карл Фрідріх Міхаель Бенц
Своєю цікавістю до всіляких механізмів винахідник зобов’язаний батьку, який працював машиністом потягу. Карл Фрідріх закінчив спочатку школу граматики міста Карлсруе, а потім Політехнічний університет цього ж міста.
В 1871 році разом з Августом Ріттером він заснував свою першу компанію – механічну майстерню. Через деякий час Бенц викупив частку свого компаньйона. Тепер Карл Фрідріх міг присвятити весь свій час розробці нового двигуна. На жаль, він не звертав увагу на фінансовий стан свого підприємства, і воно в 1877 році збанкрутувало.
Але патентне бюро видало Бенцу патент на паливну систему, що врешті-решт дозволило йому розпочати виробництво низки моделей двигунів. Винахідник заснував нову фірму з виготовлення невеликих двотактних двигунів.
В 1885 році Карл Бенц з інвесторами заснували ще одну фірму. Вдень він працював у своїх майстернях, а вночі експериментував. Наполегливість, ініціатива та цілеспрямованість дозволили Бенцу подолати труднощі. В результаті був створений трьохколісний автомобіль з 4-тактним двигуном.
Перший автомобіль винахідника, створений в 1885 році, являв собою трьохколісний двомісний екіпаж вагою 250 кілограмів, на високих колесах із спицями. Машина розвивала смішну на наш погляд швидкість – 16 км/год, але на той час це була дуже прогресивна конструкція. Екіпаж урочисто був названий «Motorwagen».
Копія моделі «Motorwagen» 1885 року
Однак новинка викликала у городян не стільки цікавість, скільки роздратування. Коли Бенц вирішив проїхати містом, шум мотору перелякав коня м’ясника і той розсипав весь товар. Щоб зам’яти скандал, Карл купив зіпсований товар, поставив автомобіль під навіс і вирішив його удосконалювати.
29 січня 1886 року, після того, як винахід пройшов багаточисельні випробування та був значно допрацьований, «Motorwagen» отримав Германський Імператорський патент. В 1887 році перший у світі автомобіль дебютував на виставці в Парижі.
Громадськість спочатку не сприйняла винаходу Бенца. Щоб уникнути проблем, водії були змушені їздити повільно. І все ж таки без скарг не обійшлося. Проти Бенца подали позов за те, що його водії «отримували задоволення, швидко пролітаючи повз поліцейських», – писав інженер у своїх мемуарах. Крім того, для подорожі автомобілем Бенц мусив отримувати дозвіл міністерства, яке встановлювало максимальну швидкість – 6 км/год в місті і 12 км/год за містом. Для винахідника це було мало, і він запрошував співробітників міністерства на автомобільні прогулянки. В результаті йому все-таки дозволили їздити швидше, ніж карети з конями.
Прорив відбувся завдяки дружині Бенца, яку звали Берта. В 1888 році, не попередивши чоловіка, вона взяла двох синів і вирушила в подорож автомобілем до своїх батьків в сусіднє місто. Відстань в 106 кілометрів машина подолала майже без проблем, якщо не рахувати того, що машину довелося один раз заправити і штовхати на підйомах.
Коли дружина з синами ввечері приїхала до батьків, вона відіслала чоловіку заспокійливу телеграму: «Доїхала чудово і без проблем». Про далекий автопробіг Берти дізналася вся Німеччина, преса звернула серйозну увагу не тільки на її подорож, але й на автомобіль Карла Бенца. З того часу і почався його шлях до слави і успіху.
В 1893 році Бенц створив чотирьохколісний автомобіль і назвав його «Viktoria». Після створення цього відкритого двомісного екіпажу справи фірми налагодилися.
Згодом, в 1926 році, компанія Бенца об’єдналася з компанією Даймлера. Нова фірма отримала назву «Daimler-Benz-AG» і стала виробником знаменитих «мерседесів». Пізніше Бенц залишив фірму, але створений ним знаменитий автомобіль ще довгі роки називався «Мерседес-Бенц».
Коли в 1929 році Карл Бенц помер, на Землі було 30 мільйонів автомобілів. Сьогодні – 500 мільйонів тільки легкових машин. Ім’я Карла Бенца не зникло з історії людства, не зникло зі списку видатних винахідників всіх часів і народів. Людям завжди цікаво знати, хто винайшов автомобіль. І відповідь завжди буде – автомобіль винайшов Карл Бенц!

середа, 20 листопада 2019 р.

                  До 130 річниці з Дня народження Едвіна Павелла Габбла

Едвін Павелл Габбл (часто також Хабблангл. Edwin Powell Hubble, (20листопада 1889МаршфілдМісуріСША — 28 вересня 1953СанМариноКаліфорніяСША) — американський астроном; дослідник галактик, позагалактичних туманностей, сформулював закон Габбла,  створив   класифікацію галактик.



130 років тому народився американський астроном Едвін Габбл.

На честь конструктора-винахідника назвали телескоп "Габбл", який є найбільш потужним орбітальним телескопом. 
1. Всесвіт простягається далі нашої Галактики
У 1919 році Едвін Габбл почав працювати на найбільшому астрономічному телескопі Хукера в обсерваторії Маунт-Вілсон (Каліфорнія, США). Габбл спростував, що Всесвіт складається з єдиної галактики - Чумацького Шляху, спостерігаючи в телескоп за декількома спіральними туманностями, включаючи Туманність Андромеди і Трикутник. Він з'ясував, що ці туманності розташовані далеко, щоб бути частиною Чумацького Шляху. Це окремі галактики, розташовані за межами нашої. Це відкриття змінило наукове бачення Всесвіту.
2. Морфологічна система класифікації галактик
Коли стало відомо, що у Всесвіті не одна галактика Габбл придумав систему їх класифікації. Він групував зображення галактик на фотознімках і виділив серед них еліптичні, лінзоподібні, спіральні і неправильні. Габбл вважав, що будь-яка галактика, еволюціонуючи, проходить через всі елементи цієї послідовності. Тому еліптичні галактики називають раннім класом, а спіральні - пізнім.
3. Всесвіт розширюється
Едвін Габбл проаналізував величину зміщення для віддалених об'єктів і виявив пряму залежність - чим далі від нас об'єкт, тим більше у нього червоне зміщення, тобто швидкість. Значить, Всесвіт розширюється з прискоренням - чим більше відстань між двома галактиками, тим більше швидкість їх розльоту один від одного. Цю залежність, назвали пізніше законом Габбла, її узгоджували з рішеннями рівнянь загальної теорії відносності Ейнштейна для гомогенних ізотропних розширених просторів.
Телескоп "Габбл" вивели на орбіту 24 квітня 1990 року екіпажем корабля багаторазового використання "Діскавері" і з тих пір передав на Землю мільйони унікальних знімків, які значно розширили уявлення вчених про будову і походження Всесвіту.

вівторок, 12 листопада 2019 р.

Підсумки Всеукраїнської інтернет-олімпіади           «На Урок»

    З 1 жовтня до 8 листопада тривала осіння сесія Всеукраїнської інтернет-олімпіади «На Урок». Учні з усієї країни мали змогу спробувати свої сили та виконати завдання з фізики.
     Конкурсні питання олімпіади з фізики опанували 21 учень ІІ-ІV курсу центру під керівництвом викладача Манєвської Ірини ВолодимирівниСеред учасників - 8 переможців, що отримали дипломи 1,2 та 3 ступенів:  

1. Шевченко Владислав -  Диплом І ступеня
2.   Писанець Матвій - Диплом І ступеня
3. Каретник Юлія - Диплом ІІ ступеня
4. Марущенко Валерія - Диплом ІІ ступеня  
5. Созанська Діана - Диплом ІІ ступеня  
6.  Міняйленко Анастасія -  Диплом ІІІ ступеня
7. Савон Станіслав -  Диплом ІІІ ступеня
8. Яшуніна Маргарита -  Диплом ІІІ ступеня

субота, 5 жовтня 2019 р.

155-річниця з Дня народження Л. Люм`єра

Луї Жан Люм'єр (фр. Louis Jean Lumière5 жовтня 1864 — 6 червня 1948) — винахідник кінематографу. Брат Огюста Люм'єра.
Луї Жан Люм'єр народився 5 жовтня 1864 у місті Безансоні в родині художника, який захоплювався фотографією. Він закінчив технічну школу і працював на фабриці фотоплатівок, власником якої був його батько.
В 1894 році Луї Жан Люм'єр ознайомився з рухомими зображеннями Томаса Едісона і став займатися проблемою світлової проекції «рухомих фотографій».
Разом із братом Луї Жан розробив апарат, який вони назвали кінематограф. Головним винахідником був Луї Жан, а брат Огюст допомагав йому, здебільшого грішми. Крім технічного винаходу братам Люм'єр належить ініціатива регулярного випуску фільмів.






четвер, 6 червня 2019 р.

Сьогодні - день народження видатного авіаконструктора Ігоря Сікорського

                                  "Він мріяв і вірив в те, що він створить науку, і він зможе


літати. Так і сталося. Тобто, він був людиною мрії і справи"

6 червня виповнюється 130 років від дня народження генія авіації – Ігоря Івановича Сікорського. 
Творець перших у світі пасажирського літака і важкого бомбардувальника, гелікоптерів та гідролітаків
Ігор Іванович Сікорський (1889–1972) – це геніальний авіаконструктор, який народився на території сучасної України, але жив та творив далеко за її межами – в Сполучених Штатах Америки. Йому належать ідеї розробки унікальних на той час літальних апаратів, які активно використовуються дотепер. Завдяки йому такий літальний апарат як гелікоптер став для всіх нас звичним та повсякденним атрибутом прогресу. Проте, попри велике значення цього авіабудівника, в Україні, де він народився, його майже згадували. Лише нещодавно його іменем заслужено назвали один із провідних вишів країни – Київський політехнічний інститут, а до назви Міжнародного аеропорту «Київ» додали вагому приставку – «імені Ігоря Сікорського».





Залікова робота

вівторок, 9 квітня 2019 р.

12 квітня

Всесвітній день авіації і космонавтики

(Міжнародний день польоту людини в космос)

У цей день, 12 квітня, в 1961 році громадянин СРСР майор Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Він зробив один виток навколо земної кулі, який тривав 108 хвилин.
Розвиток пілотованих польотів проходив поетапно з урахуванням досягнутих науково-технічних результатів і появи нових наукових, господарських і технічних завдань. Від перших пілотованих кораблів і орбітальних станцій до багатоцільових космічних пілотованих орбітальних комплексів - такий шлях, пройдений радянською пілотованої космонавтикою.
Яскраві успіхи космонавтики - закономірний результат самовідданої праці багатьох тисяч людей, десятків трудових колективів, які роблять все від них залежне в ім’я прогресу космічної галузі.
За рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАЇ) 12 квітня відзначається як «Всесвітній день авіації та космонавтики».
В Україні цей День має назву «День працівників ракетно-космічної галузі України» і закріплений Указом Президента України від 13 березня 1997 року № 230/97, його святкування відповідно проводиться щорічно 12 квітня.
Пізніше, 7-го квітня 2011-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята відповідна резолюція № 65/271, в якій 12-е квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос.
Враховуючи ризики, фізичні та інтелектуальні навантаження, гіганську працю і безпрецедентну самовідданість всіх, хто створював для нашого людства цю сміливу можливість, хотілося б побажати в цей День всім нам спокою і впевненості. Досягнувши космосу ми лише зробили ще один крок, а скільки їх буде ще? Відео


середа, 13 березня 2019 р.

14 березня виповниться 140 років з дня народження Альберта Ейнштейна, постать якого досі залишається однією з найбільш загадкових у світі науки. 


        Багато дослідників біографії вченого стверджують, що вона така ж відносна, як і його теорія. 
      Ейнштейн народився 14 березня 1879 року в німецькому містечку Ульма. За даними біографів, його перше наукове дослідження відбулося, коли йому виповнилося три роки. На день народження батьки подарували йому компас, який став згодом його улюбленою іграшкою. Як виявилося, з дитинства у майбутнього нобелівського лауреата були проблеми з мовою. Кожну фразу, яку він готувався вимовити, навіть найпростішу, хлопчик довго повторював про себе, рухаючи губами, розповіла молодша сестра вченого Майя Вінтелер-Ейнштейн.
      Після переїзду сім'ї у Мюнхен, Ейнштейн почав навчатися в гімназії. Однак він волів вивчати улюблені науки самостійно, що дало свої результати: в точних науках Ейнштейн далеко випередив однолітків. При цьому Ейнштейн багато читав і чудово грав на скрипці. Пізніше, коли вченого запитували, що наштовхнуло його на створення теорії відносності, він посилався на романи Федора Достоєвського та філософію Стародавнього Китаю. 
    У 1925 році в Берліні учений завершив свій шедевр - загальну теорію відносності. У ній викладалося зовсім нове уявлення про простір та час. Крім інших явищ, робота передбачила відхилення світлових променів у гравітаційному полі, що згодом підтвердили англійські вчені. Нобелівську премію з фізики Ейнштейн одержав у 1922 році, але не за теорію, а за пояснення фотоефекту - вибивання електронів з деяких речовин під дією світла.
   В оприлюдненій переписці вченого розповідається, що велику частину Нобелівської премії Ейнштейн інвестував у Сполучені Штати, проте втратив майже все через Велику депресію. А незважаючи на визнання, як вченого, у Німеччині його постійно переслідували. Однак у березні 1933 він заявив про свій вихід з прусської Академії наук і невдовзі переїхав у США, де почав працювати в інституті фундаментальних фізичних досліджень в Прінстоні.        
      Ейнштейна, як і багатьох вчених, турбувало питання ядерної зброї. В останні роки свого життя він разом з кількома найвідомішими вченими світу звернувся до урядів усіх країн з попередженням про небезпеку застосування водневої бомби. 
     Як з'ясувалося, вчений також мав шанс спробувати себе в політиці: у 1952 році помер ізраїльський президент, і прем'єр-міністр Ізраїлю Давид Бен-Гуріон запросив Ейнштейна на посаду глави держави. Однак учений відмовився.      
     Смерть великого вченого оточена таємницею, зазначають дослідники. За легендою, разом з ним закопали попіл його робіт, які він спалив перед смертю. Ейнштейн вважав, що вони можуть нашкодити людству. Дослідники вважають, що секрет, який забрав із собою Ейнштейн, дійсно міг перевернути світ.
Цікаві факти з життя А. Ейнштейна




середа, 13 лютого 2019 р.

13 лютого - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ РАДІО

Всесвітній день радіо (англ. World Radio Day) — свято, що відзначається щорічно 13 лютого з ініціативи Іспанії. Свято було проголошено на 36-й Генеральній конференції міжнародної організації ЮНЕСКО від 3 листопада 2011 року. Дата святкування 13 лютого була вибрана тому, що саме в цей день у 1946 році вперше вийшло в ефір «Радіо ООН», яке проводило мовлення зі штаб-квартири ООН. У 2015 році темою Всесвітнього дня радіо була "Інновація та молодь на радіо".

пʼятниця, 8 лютого 2019 р.

До 185-річниці з дня народження Д. І. Менделєєва

Хто такий Менделєєв, який придумав ту саму таблицю, але не горілку

Його знають як людину, яка упорядкувала таблицю хімічних елементів і заклала класичні основи хімії. Але також він залишив свій вагомий слід в економіці та освіті, працював у галузі кораблебудування і літав на повітряній кулі, вивчаючи властивості газів і погоду. Та створив загалом понад 500 друкованих праць.
Дмитро Іванович Менделєєв народився 8 лютого 1834 року в Тобольську. Мав 16 старших братів і сестер. Вивчив природничі науки у педагогічному інституту в Петербурзі. Отримавши золоту медаль і захистивши магістерську дисертацію, там же почав викладати курс органічної хімії.
Під час відрядження у Гейдельберзі, працював у тамтешній університетській лабораторії. Згодом опублікував підручник "Органічна хімія", що отримав премію Петербурзької Академії Наук.
Відкриття Менделєєвим періодичного закону датується 1 березня 1869 року, коли науковець склав таблицю і назвав її "Досвід системи елементів, заснованої на їхній атомній вазі і хімічній подібності".
Багато років Менделєєв шукав ту саму закономірність і склав кілька варіантів періодичної системи. І пропрацювавши послідовність, зміг передбачити відкриття окремих елементів: галію, германію і скандію, чим остаточно переконав наукове товариство у правильності запропонованої таблиці.
Існує міф, що таблиця йому наснилася, але історія була десь така: якось після триденної напруженої роботи науковець приліг відпочити – і заснув. Потім він розповідав: "Ясно бачу уві сні таблицю, де елементи розставлені, як потрібно. Прокинувся, негайно записав на клаптику паперу і заснув знову. Тільки в одному місці згодом дещо змінив". Тож мозок після напруженої роботи і справді міг спродукувати йому відповідь на питання, "як все це організувати", уві сні.
Докторська дисертація Менделєєва називалася "Міркування про сполучення спирту з водою". Але вона анітрохи не була пов’язана з горілкою. Тож науковець, всупереч усталеній легенді, горілку не винаходив. Вона існувала задовго до нього.

субота, 5 січня 2019 р.

У Святвечір відбудеться перше сонячне затемнення у році
Затемнення почнеться завтра,6 січня, о 5:28 за київським часом.
21 січня відбудеться ще одне затемнення — Місяця. Повне місячне затемнення співпаде з моментом найбільшого зближення Місяця і Землі. Тому Місяць отримає відтінок іржі та буде виглядати більшим, ніж зазвичай.
Українці зможуть побачити початок повного тіньового затемнення — о 6:41.

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...
http://www.linkwithin.com/install?platform=blogger&site_id=2581928&url=https%3A//fizika-bcpto.blogspot.com/&email=irinaman11011969%40gmail.com