19 листопада минає 20 років з дня, коли Леонід Каденюк увійшов в історію як перший і наразі єдиний українець, який здійснив політ у космос.

Першим і єдиним космонавтом незалежної України є Леонід Каденюк. Його політ у складі міжнародної експедиції відбувся в 1997 році і тривав 17 днів.
Українець летів на тому самому шаттлі, який у 2003 році згорить, повертаючись на Землю. Цей самий корабель використовували для зйомок у фільмі Армагеддон з Брюсом Віллісом та Беном Аффлеком (кіно знімали, якраз коли Каденюк тренувався у NASA).
Каденюк захотів бути космонавтом після польоту Юрія Гагаріна. Тоді майбутньому українському космонавту було 10 років. У 1976 році його відібрали до загону радянських космонавтів. Мрію життя йому вдалося здійснити через 21 рік.
У космосі Каденюк досліджував вплив невагомості на три види рослин — ріпу, сою і мох.
Для пробудження космонавтів на кораблі використовуються мелодії, які обирають самі учасники. Каденюк своєю обрав гімн України. Тому двічі за час його перебування у космосі учасники міжнародного екіпажу прокидалися під музику Михайла Вербицького.

Каденюк народився 28 січня 1951 року в с. Клишківці Хотинського району Чернівецької області. Закінчив Клишковецьку середню школу (1967), Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (1971), Московський авіаційний інститут (1989).

Пройшов повний курс підготовки до польотів на кораблях Союз і орбітальної станції Мир. Пройшов підготовку за програмою Буран. Льотчик-випробувач I класу, освоїв 54 типи та модифікацій літаків.

Герой України (1999). Генерал-майор авіації. Почесний громадянин міста Чернівці (2001). Народний депутат України 4-го скликання (2002-2006). Кандидат технічних наук (2006). Віце-президент Аерокосмічного товариства України (з 2007). Радник прем'єр-міністра України з питань авіації і космонавтики, радник голови ККА України (з 2011).
Пройшов повний курс підготовки до польотів на кораблях Союз і орбітальної станції Мир. Пройшов підготовку за програмою Буран. Льотчик-випробувач I класу, освоїв 54 типи та модифікацій літаків.
Герой України (1999). Генерал-майор авіації. Почесний громадянин міста Чернівці (2001). Народний депутат України 4-го скликання (2002-2006). Кандидат технічних наук (2006). Віце-президент Аерокосмічного товариства України (з 2007). Радник прем'єр-міністра України з питань авіації і космонавтики, радник голови ККА України (з 2011).

ЦЕ ВСЕ ПРО НЬОГО

Через сім років після відбору керівництво Леоніда Каденюка виявило той факт, що вони з братом народилися в один день з різницею в рік. Такий збіг викликав підозру. Насправді обоє братів — двійнята, і різниця між Сергієм і Леонідом — усього 15 хвилин. Мусив зізнатися, коли вступав до авiацiйного училища, не мав ще й 17 рокiв. I мама пiдробила свiдоцтво про народження, приписавши зайвий рiк. Старі фронтовики вибачили цю хитрість, згадавши, що багато хто робив так у воєнні роки.

* * *

Літав на 60 типах літаків. Загалом налітав за життя 2400 годин (100 діб).

* * *

У Зоряному містечку впродовж двох місяців відбору майбутній космонавт психологічно «розвантажувався» книжками Ільфа та Петрова «12 стільців» і «Золоте теля». За цей час він схуд майже на 5 кг.

* * *

У космосі Каденюк спав на... стелі. Про це свідчать фото, зроблені командиром корабля, які той показував на всіх прес–конференціях.

* * *

Якби Радянський Союз не розпався, то Леонід Каденюк був би командиром корабля багаторазового використання «Буран».

* * *

До сьогодні український космонавт три–чотири рази на тиждень пробігає по 10 кілометрів.

* * *

«Хто б ви хотіли, щоб заспокоював ваших дружину і сина, присутніх на старті, у випадку вашої загибелі?» — цим запитанням перед польотом у космос Каденюка застали зненацька в тому сенсі, що треба було одразу назвати двох астронавтів. Їх включали в групу психологічної підтримки. Леонід Каденюк запропонував Хайді Стефанишину–Пайпер — американку українського походження і Ріка Хасбенда, який потім полетить командиром «Колумбії» і загине. Сам Леонід Костянтинович за свою кар’єру льотчика реально міг розбитися двічі.Відео

До 150-річниці з дня народження

«Життя нелегке, але що поробиш - треба мати завзятість, а головне - вірити в себе. Треба вірити, що ти народився на світ заради якоїсь мети, і домагатися цієї мети, чого б це не коштувало»                                Марія Кюрі

МАРІЯ СКЛОДОВСЬКА-КЮРІ ЦІКАВІ ФАКТИ

Марія Склодовська-Кюрі одержала дві Нобелівські премії в галузі фізики і хімії, увійшовши таким чином в історію як єдина жінка, яка двічі була удостоєна вищої нагороди в науковому світі.

Марія народилася 7 листопада 1867 року в Варшаві в великій, дружній і інтелігентній родині. Її батько був викладачем фізики і математики, а мати утримувала престижний пансіонат для дівчат з кращих родин. Але незабаром щасливі часи для сім’ї Склодовських закінчилися: батько втратив всі заощадження, померла сестра Марії Зося, а потім мати померла від сухот. Незважаючи на ці трагедії, Марія продовжувала добре вчитися і була кращою ученицею гімназії. У той час жінки не могли вступити до університету, тому Марія продовжила освіту в підпільному «Вільному університеті», в якому лекції читали професора зі справжніх університетів потайки на квартирах учнів або викладачів.

Старша сестра Марії теж прагнула до знання, вони обидві мріяли про навчання в Сорбонні. Сестри домовилися допомагати один одному. Спочатку Броня поїхала в Париж, а Марія влаштувалася гувернанткою, 5 років працювала і пересилала гроші сестрі. Потім в Париж приїхала і сама Марія, поступово на факультет природознавства Сорбонни в 1891 році. Марія займалася з ночі до ранку, читала тисячі книг. У 1893 році вона закінчила курс першою та отримала ступень з фізики і математики.

У 1894 році Марія зустріла П’єра Кюрі, який керував лабораторією в школі промислової фізики і хімії. Загальні наукові інтереси зблизили пару, через рік вони одружилися. У цьому щасливому, але недовгому шлюбі народилося дві дочки. У 1896 році Анрі Беккерель відкрив промені, які випромінювали уранові сполуки. Подружжя Кюрі вирішили детальніше вивчити ці промені і відкрили, що уранова руда має ще більше випромінювання, ніж уран, торій або їх сполуки. У 1898 році Марія і П’єр Кюрі оголосили про відкриття двох нових радіоактивних елементів — радію і полонія. Але їм не вдалося виділити жоден з цих елементів для надання вирішальних доказів.

Марія Кюрі — засновниця інститутів Кюрі в Парижі і в Варшаві.

Подружжя почало нелегку працю: потрібно було екстрагувати нові елементи з уранової руди. На це у них пішло 4 роки. Тоді ще не було відомо про згубний вплив радіації на організм, а переробляти довелося тонни радіоактивної руди. У 1902 році їм вдалося виділити десяту грама хлориду радію з декількох тонн руди, а в 1903 році Марія представила в Сорбонні докторську дисертацію на тему «Дослідження радіоактивних речовин». У грудні 1903 року Беккерель і подружжя Кюрі отримали Нобелівську премію. Сімейне щастя Марії тривало недовго, в 1906 році П’єр загинув під колесами екіпажу. Незважаючи на те що Марія була неймовірно засмучена загибеллю коханого чоловіка, вона знайшла в собі сили продовжувати їх спільні дослідження.

У 1906 році вона стала першою жінкою-викладачем Сорбонни, в 1911 році отримала другу Нобелівську премію і стала керувати відділом дослідження радіоактивності в новозаснованому Радієвому інституті. У наступні роки Марія Склодовська-Кюрі одержала понад 20 почесних вчених ступенів, була членом 85 наукових товариств з усього світу.

У роки Першої світової війни Марія Кюрі, разом зі старшою дочкою, яка тоді була ще підлітком, їздила по госпіталях з першим рентген-апаратом і навчала лікарів робити рентген для того, щоб більш успішно проводити операції у поранених.

 Марія Кюрі на грудях носила свій незмінний талісман — ампулу з радієм. Талановитий і геніальний вчений, самовіддана Марія Склодовська-Кюрі підірвала своє здоров’я за роки роботи з радіоактивними елементами, так як не робила жодних заходів безпеки.

У 1934 році вона померла від хронічної променевої хвороби.   

        Фільм  

Жінка, як те земне творіння

Вона чекає, творить і кохає, 

Але не кожна досягає всі вершини, 

А ті що досягають відомі і донині...